- - 2
Найдено совпадений - 3479 за 1.00 сек.
 2866. ТС Здание академии в г. Одесса | AutoCad
-70°С.
Система теплоснабжения - двухтрубная, закрытая.
Существующая прокладка - подземная в непроходных каналах.
Компенсация тепловых удлинений осуществляется за счет углов поворота трассы.
Дренаж трубопроводов предусмотрен через дренажные узлы в мокрый колодец.
Расстояние между подвижными опорами в непроходных каналах приняты: для труб ∅89х4,0 - 4,0 м, ∅57х3.0 - 3,0 м.
Общие данные.
План сетей
Схема сетей. План УТ1. Разрез 1-1. Спецификация. Сечения 1-1,2-2,3-3,4-4
Профиль сетей
Дата добавления: 13.02.2019
|
|
2867. ТМК Твердотопливна котельня - котел ALTEP-BIO UNI тип "KBT-F" тепловою потужністю 300кВт | AutoCad
В котельному залі встановлюється твердопаливний котел ALTEP-BIO UNI тип "KBT-F" тепловою потужністю 300кВт.
Котельня відпускає теплоносій за температурним графіком 80-60ºС.
Трубопроводи прийняті із сталевих електрозварних труб по ГОСТ 10705-80 та сталевих водогазопровідних труб ГОСТ 3262-75*. Прокладку трубопроводів виконати у теплоізоляції.
Система теплопостачання прийнята з примусовою циркуляцією. Випуск повітря - через автоматичні повітровідвідники.
Для компенсації теплового розширення теплоносія в системі теплопостачання передбачений мембранний розширювальний бак на 250л.
Пом'якшення та очищення водопровідної підживлювальної води здійснюється в існуючій газовій котельні.
На подаючому трубопроводі після котла передбачено встановлення запобіжного клапану.
Відведення продуктів згоряння від котла передбачено у димову трубу ∅500/560. Газохід прокладаються з ухилом 0,02 в сторону котла. Відмітка верху димової труби +14,400.
Для контролю за функціонуванням системи теплопостачання на трубопроводах встановлюється контрольно-вимірювальна арматура: до і після насосів - манометр; на подавальному та зворотному трубопроводі перед котлом - манометр і термометр.
Загальні дані
План поверху на відм. +0,000 з розташуванням обладнання
Розріз 1-1
План поверху на відм. +0,000 з трубопроводами
Розріз 2-2
Теплова схема
Схема Т1.1, Т2.1. ВП1. ВП2. К3
Дата добавления: 16.02.2019
|
2868. ТМК Реконструкція паливної (заміна твердопаливного котла) Тернопільської обл. | AutoCad
-70ºС.
Трубопроводи прийняті із сталевих електрозварних труб по ГОСТ 10705-80 та сталевих водогазопровідних труб ГОСТ 3262-75*. Прокладку трубопроводів виконати у теплоізоляції.
Система теплопостачання прийнята з примусовою циркуляцією. Випуск повітря - через автоматичні повітровідвідники.
Для пом'якшення водопровідної підживлювальної води в залі котельні встановлена існуюча установка для пом'якшення води.
На котлі КТПП 300 передбачено встановлення двох запобіжного клапанів.
Відведення продуктів згоряння від котла передбачено в існуючу димову трубу ∅630. Газоходи прокладаються з ухилом в сторону котлів. Відмітка верху димової труби +15,000.
Для контролю за функціонуванням системи теплопостачання на трубопроводах встановлюється контрольно-вимірювальна арматура: на подавальному та зворотному трубопроводі перед котлом - манометр і термометр.
В паливній припливно-витяжна вентиляція з природнім спонуканням із розрахунку забезпечення трикратного повітрообміну. Приплив - через жалюзійні решітки, витяжка - через існуючий дефлектор. Також передбачені місцеві витяжні зонти перед топкою котлів.
Монтаж трубопроводів та обладнання виконувати з дотриманням всіх заходів по охороні праці та техніці безпеки згідно ДБН А.3.2-2-2009 та СНиП 3.05.01-85.
Герметизацію вводів інженерних мереж виконати згідно комплексу 7373-3.
Загальні дані
План з розташуванням обладнання
План з трубопроводами
Розріз 2-2
Розріз 3-3
Теплова схема
Експлікація обладнання
Дата добавления: 16.02.2019
|
 2869. Дипломний проект - Технологічний процес виготовлення деталі "Каретка верхня" | Компас
Різьбові отвори на торцях каретки М6-Н7 та М8-Н7 виконані для приєднання до каретки захисних та змащувальних елементів, що подовжують термін експлуатації органу та зменшують інтенсивність зношення і стирання направляючих при негативній дії тертя.
Різьбові отвори М10-Н7 на верхній поверхні каретки призначені для закріплення на ній поворотної плити на якій безпосередньо розміщується різцетримач з робочим інструментом.
Розміщення кріпильних отворів прив’язане до точно оброблених бокових і торцьових поверхонь, що обумовлює попередньо начисто обробити ці поверхні, а вже тоді отвори.
Аналізуючи конфігурацію та матеріал каретки робимо висновок, що заготівку будемо отримувати литтям в піщані форми, так як це буде економічно обґрунтовано.
За геометричними показниками деталь досить проста та технологічна. Вона не має складних чи важкодоступних місць які б ускладнювали процес обробки.
За характеристиками точності відхилення від площинності поверхні Д складає 0,03мм; поверхні Е – 0,02мм. Допуск перпендикулярності отв.М відносно поверхні Е складає 0,02 на довжині 100 мм. Допуск перпендикулярності поверхонь К, И до поверхонь Д і Ж 0,2 на довжині 150мм.
Допуск перпендикулярності поверхні Ж до поверхонь Д та Л становить 0,05мм на довжині деталі.
ЗМІСТ:
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТЬ
1.1. Характеристика і призначення деталі
1.2. Характеристика, хімічний склад та механічні властивості матеріалу деталі
1.3. Визначення типу виробництва та технологічної партії деталей
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
2.1. Обґрунтування вибору виду та форми заготовки
2.2. Обгрунтування величини усадки і припусків на механічну обробку, нахилів
2.3. Вибір загальних припусків. Визначення розмірів виливки з допусками (ГОСТ 26645-85)
2.4. Економічне обґрунтування вибору заготовки
2.5. Аналіз технологічності деталі ”Каретка верхня“
2.6. Розробка технологічного маршруту обробки деталі
2.7. Металорізальні верстати для обробки деталі
2.8. Аналіз використання різального інструмента, що використовується в розробленому технологічному процесі виготовлення деталі
2.9. Аналіз технологічної оснастки, що використовується в розробленому технологічному процесі виготовлення деталі
2.10. Аналіз використання контрольно-вимірювального інструменту
2.11. Розрахунок припусків на механічну обробку
2.12. Розробка операційного технологічного процесу
2.13. Розрахунок режимів різання.Зведена таблиця режимів різання
2.14. Розрахунок норм часу на виготовлення деталі. Зведена таблиця норм часу на виготовлення деталі
РОЗДІЛ 3. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
3.1. Загальні відомості
3.1.1. Вимоги, які пред'являються до верстатних пристосувань
3.1.2. Особливості установки пристосувань на верстатах із ЧПК
3.2. Проектування та розрахунки спеціального пристосування
3.2.1.Встановити назву та зміст технологічної операції на якій використовується заданий пристрій, та розробити операційний ескіз деталі
3.2.2. Визначити тип та службове призначення верстатного пристрою, рівень його механізації та спеціалізації
3.2.3. Описати конструкцію та принцип дії пристрою
3.2.4. Вказати назву, модель та основні технічні дані верстата на якому встановлюється пристрій
3.2.5. Вказати технологічну оснастку, що застосовується при обробці деталі на даному переході (різальний, допоміжний та контрольно-вимірювальний інструмент) та режими різання (t,S,n,V,T)
3.2.6.Розробка раціональної схеми базування заготовки на заданій операції
3.2.7. Визначити похибку базування заготовки в пристрої, та зробити висновок про забезпечення заданої точності обробки
3.2.8. Розробити розрахункову схему сил та моментів, що діють на заготовку в процесі обробки, скласти рівняння рівноваги сил та моментів, визначити коефіцієнт запасу затискання та вивести формулу для визначення необхідної сили затискання. Розрахувати необхідну силу затискання
3.2.9. Визначити назву і тип затискного механізму пристрою, представити його розрахункову схему, вказати напрямки дії сил та моментів. Записати формулу для розрахунку сили затискання, Визначити фактичну силу затискання та зробити висновок про надійність затискання
3.2.10. Розрахунок елементів пристрою на міцність
3.2.11.Техніко-економічне обґрунтування конструкції розробленого пристрою
3.3. Розрахунок контрольно - вимірювального інструменту для контролю отвору Æ40Н7
Список використаної літератури
Додатки
Висновки
У роботі спроектовано технологічний процес виготовлення деталі сформульовано службове призначення виробу. визначено тип виробництва. Розроблено технологічий процес.
Проаналізовано поверхні деталі з визначенням їх функцій. Обрано метод отримання заготовки. Запропоновано маршрутний технологічний процес виготовлення деталі, а також вибрано відповідне металорізальне обладнання та технологічну оснастку.
Метод отримання заготовок в машинобудівному виробництві визначається призначенням та конструкцією деталі, матеріалом, технічними вимогами, масштабом випуску, а також економічністю виготовлення.
Так ,як матеріал деталі – сірий чавун СЧ20, тому найбільш раціонально виготовити заготовку методом лиття. Відомі наступні способи лиття: лиття в пісчано-глиняні форми з ручним формуванням, лиття в пісчано-глиняні форми з машинним формуванням, лиття в оболонкові форми, по моделям які виплавляються та в металічні форми. Три останні способи дозволяють отримати найбільш якісні відливки, ніж лиття в пісчано-глиняні форми, але вони потребують більших витрат на виготовлення оснастки для лиття та організацію дільниці і є більш складнішими. Тому для деталі "Каретка верхня" найбільш підходять два перших способи лиття:
1) Лиття в пісчано-глиняні форми з ручним формуванням.
2) Лиття в пісчано-глиняні форми з машинним формуванням.
Машинне формування дозволяє механізувати дві основні операції формування (ущільнення суміші, видалення моделі з форми) і деякий допоміжні (пристрій ливникових каналів, поворот опок і т.д.). При механізації процесу формування поліпшується якість ущільнення, зростає точність розмірів виливка, різко підвищується продуктивність праці, полегшується праця робітника і поліпшується санітарно-гігієнічні умови в цеху, зменшиться брак.
Дата добавления: 03.03.2019
|
2870. Дипломний проект - Удосконалення технологічного процесу виготовлення деталі “Корпус бобінотримача” | Компас
Вступ
1. Загальнотехнічний розділ
1.1. Характеристика технологічних процесів на ВАТ “БМЗ “Прогрес”
1.2 Призначення і технічна характеристика об’єкту виробництва
1.3. Аналіз базового технологічного процесу
1.4. Мета дипломного проекту
2. Технологічний розділ
2.1. Аналіз технологічності конструкції
2.1.1. Аналіз технологічності конструкції по якісним показникам
2.1.2. Аналіз технологічності конструкції за кількісними показникам
2.2. Визначення програми випуску деталей та типу виробництва
2.3. Вибір форми вихідної заготовки та способу її виготовлення
2.4. Розрахунок міжопераційних припусків
2.5. Розробка технологічного процесу
2.5.1. Вибір технологічних баз обробки
2.5.2. Розробка технологічного процесу обробки деталі, добір обладнання та засобів технологічного оснащення
2.6. Розрахунок режимів різання
2.6.1. Розрахунок режимів різання аналітичним методом
2.6.1.1. Операція 005. Перехід 1
2.6.1.2. Операція 010. Перехід 8
2.6.1.3. Операція 020. Перехід 2
2.6.2. Розрахунок режимів для решти операцій
2.7. Технічне нормування технологічного процесу
3. Конструкторський розділ
3.1. Розрахунок пристосування для операції № 010
3.1.1. Опис конструкції та принципу дії
3.1.2. Розрахунок точності базування деталі
3.1.3. Розрахунок сили затиску деталі
3.1.4. Розрахунок та вибір параметрів силового приводу
3.1.5. Розрахунок на міцність деталей пристосування
3.2. Розрахунок пристосування для операції № 015
3.2.1. Опис конструкції пристосування та принципу дії
3.2.2. Розрахунок похибки встановлення деталі
3.2.3. Розрахунок сил закріплення деталі
3.2.4. Розрахунок та вибір основних параметрів силового приводу
3.2.5. Розрахунок на міцність деталей пристосування
4. Організаційний розділ
4.1. Принцип організації сучасного технологічного процесу
4.2. Організаційні заходи при експлуатації верстатів з ЧПК
4.3 Організація робочого місця верстатника
4.4 Організація технічного контролю
5. Економічний розділ
5.1. Розрахунок додаткових капітальних вкладень, пов'язаних з вдосконаленням базового процесу
5.2. Розрахунок технологічної собівартості виробів
5.2.1. Витрати на матеріали з урахуванням транспортних витрат
5.2.2. Заробітна плата робітників
5.2.3. Додаткова заробітна плата робітників
5.2.4. Нарахування на заробітну плату
5.2.5. Розрахунок витрат на силову електроенергію
5.2.6. Витрати на обслуговування та ремонт обладнання
5.2.7. Величина амортизаційних відрахувань
5.2.8. Витрати на амортизацію пристроїв
5.2.9. Витрати на експлуатацію ріжучого інструменту
5.2.10. Витрати на утримання та амортизацію будівлі
5.3. Розрахунок зниження собівартості
5.4. Розрахунок підвищення продуктивності
5.5. Розрахунок річного економічного ефекту
5.6. Техніко – економічні показники
6. Охорона праці та навколишнього середовища
6.1. Аналіз умов праці при виготовленні корпус
6.2 Загальні заходи з охорони праці на підприємстві
6.3. Заходи по усуненню з робочої зони пилу та стружки
6.4. Заходи по боротьбі з шумом
6.5. Заходи електробезпеки
6.6. Безпека верстатних пристроїв
6.7. Заходи пожежної безпеки
6.8. Охорона навколишнього середовища
Література
Додатки
-пресу ЛМН.
Викладений аналіз технічних умов, службового призначення деталі, технологічного процесу, наведена загальна характеристика виробництва ВАТ “Прогрес”.
Запропоновано оптимальний для умов існуючого виробництва вибір заготовки, розроблений новий технологічний процес виготовлення деталі із впровадженням обробки найбільш значущих поверхонь на верстатах з ЧПК. Передбачено нову схему базування, що значно скорочує обробку, зменшує вірогідність появи браку.
Розроблено пристосування з механізованим затиском.
Вирішено комплекс питань організації і економіки виробництва. Визначені оптимальні для заданих умов форми організації механічної обробки; виконані відповідні розрахунки і кошторис цехових витрат, планова калькуляція собівартості деталі.
Виконані розробки по охороні праці та навколишнього середовища.
Фільтр – преси ЛМН призначені для безперервного механічного зневоднення осаду промислових та побутових стічних вод, попередньо оброблених флокулянтами. Його застосовують в комунальному господарстві, в вугільній промисловості та вугільнозбагачувальних фабриках, а також в гірничорудній, харчовій, целюлозно – паперовій галузях промисловості.
Фільтр складається з горизонтальної зварної рами із встановленими на неї приводним та трубчастим барабанами, вакуум – камерою, роликовим від жимом, підтримуючими роликами, фільтруючих стрічок, піддонами, механізмами центрування.
Фільтрування проводиться між двома безкінцевими фільтруючими стрічками – сітками. Стрічки разом з продуктом (осадом) послідовно проходять крізь зони гравітаційного зневоднення, механічного віджимання та пресування осаду.
При фільтруванні продукт подається на нижню фільтруючу стрічку в передній частині фільтру.
Під час пересування стрічки вздовж вакуум – камери проводиться відсмоктування рідини з осаду. На трубчастому барабані на нижню стрічку накладається верхня фільтруюча стрічка, при цьому проводиться механічне віджимання осаду. Далі стрічки рухаються сумісно і потрапляють на роликовий віджим, що складається з системи роликів, зібраних у вигляді клину із зменшенням по ходу пересування стрічок.
Корпус бобінотримача виготовлено з сірого чавуну СЧ15. Деталь має ступенчастий центральний отвір, з точно обробленими отв. 125Н7 та 115Н7, до вісей яких встановлено вимоги взаємної співвісності. По обидва боки корпусу розміщено чотири отв. 42Н7. В середині отвори мають по дві канавки для встановлення стопорних кілець. Осі всіх отворів мають вимоги взаємної паралельності. Зовнішня поверхня деталі не оброблена, за виключенням плоских поверхонь на периферії двох фланців, що розміщені на кінцях корпусу.
Конструкторською базою деталі в вузлі є нижня, достатньо розвинута поверхня одного з фланців, на якій передбачено отвори для її закріплення.
Дата добавления: 03.03.2019
|
2871. Дипломний проект - Удосконалення технології обробки корпуса гідронасоса виробу для сільхоз машин | Компас
Запропоновано оптимальний для умов існуючого виробництва вибір заготовки, розроблений новий технологічний процес виготовлення деталі із впровадженням обробки найбільш значущих поверхонь на верстатах з ЧПК. Передбачено нову схему базування, що значно скорочує обробку, зменшує вірогідність появи браку.
Розроблено пристосування з механізованим затиском.
Вирішено комплекс питань організації і економіки виробництва. Визначені оптимальні для заданих умов форми організації механічної обробки; виконані відповідні розрахунки і кошторис цехових витрат, планова калькуляція собівартості деталі.
Виконані розробки по охороні праці та навколишнього середовища.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНО-ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
1.1. Характеристика об’єкту виробництва, службове призначення деталі
1.2. Аналіз відповідності технічних вимог службовому призначенню деталі
1.3. Аналіз відомого технологічного процесу виготовлення деталі
1.4. Сучасні досягнення в галузі технології, обладнання та оснащення при виготовленні подібних виробів
1.5. Висновки та постановка задачі на проектування
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1. Встановлення типу та організаційної форми виробництва
2.2. Відпрацювання конструкції деталі на технологічність
2.3. Вибір способу одержання заготовки
2.4. Вибір методу обробки поверхонь
2.5. Вибір і розрахункове обґрунтування технологічних баз
2.6. Вибір нового варіанту технологічного процесу
2.7. Детальна розробка нового варіанту технологічного процесу
2.7.1. Встановлення припусків та проектування заготовки
2.7.2. Розмірний аналіз технологічного процесу
2.7.3. Визначення режимів різання та технологічного обладнання
2.7.4. Встановлення контрольних, допоміжних і транспортних операцій
2.7.5. Нормування технологічного процесу
РОЗДІЛ 3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
3.1. Пристрій для свердління отворів
3.1.1. Службове призначення пристрою, формування технічних вимог
3.1.2. Розробка та вибір раціональної схеми компонування пристрою
3.1.3. Розрахунки на точність
3.1.4. Розрахунок зусилля затиску та параметрів силового приводу
3.1.5. Опис конструкції та роботи пристрою
3.2. Пристрій для токарного оброблення
3.2.1. Розрахунок пристрою на точність
3.2.2. Розрахунки сили затиску, параметрів силового приводу
3.2.3. Опис конструкції та роботи пристрою
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
4.1. Організація та обслуговування робочих місць
4.2. Оперативно-виробниче планування роботи цеху
4.3. Організація технічного контролю
4.4. Організація інструментального господарства
4.5. Організація складського приміщення
4.6. Організація транспортування матеріалів, заготовок, готових деталей та вузлів
РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1. Призначення охорони праці на виробництві
5.2. Аналіз умов праці
5.3. Електробезпека
5.4. Освітлення виробничого приміщення
5.5. Оздоровлення повітряного середовища
5.6. Захист від шуму і вібрації
5.7. Пожежна безпека
5.8. Техніка безпеки на дільниці
5.9. Основні заходи по захисту навколишнього середовища
РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ВИСНОВКИ:
Згідно із завданням спроектовано механічний цех для виготовлення гідронасосу автонавантажувача 4003 з детальним розробленням дільниці механічної обробки корпусу гідронасосу 4003-4611015.
Проведено характеристику службового призначення і технічних вимог на деталь, проаналізовано базовий технологічний процес виготовлення.
Встановлено тип і організаційну форму виробництва, вибрано і економічно обгрунтовано спосіб отримання заготовки, проведено структурний аналіз і синтез кількох варіантів технологічного процесу і встановлено оптимальний.
При детальному розробленні ТП встановлено припуски та міжопераційні розміри, проведено розмірний аналіз, визначено режими різання та технологічне оснащення, встановлено контрольні, допоміжні та транспортні операції, проведено нормування. Розроблено пристрої для точіння, свердління отворів та багатошпиндельну свердлильну головку.
Розроблено організаційні питання, заходи з охорони праці.
Розраховано економіку виробництва. Економічний ефект від спроектованої технології складає 9,8%.
Дата добавления: 03.03.2019
|
 2872. Курсовий проект - Розробка автоматизованої системи управління тепловим режимом пастеризації молока | Компас
Вступ
1. Теоретична частина
1.1. Спосіб регулювання температурного режиму у технологічному процесі пастеризації молока;
1.2. Структурна схема системи управління;
1.3. Первинний давач температури ;
1.4. Електрична схема адаптації давача температури молока до АЦП;
1.5. Алгоритм управління;
1.6. Програма управління в кодах «ASSEMBLER»;
Висновок
Використана література
| 2" style="width:328px"> | 29px"> | | 29px"> | | 28px"> | 29px"> | | 28px"> | 29px"> | | 28px"> | 29px"> -імпульсне регулювання електродвигуна | 28px">
| 29px">
2 |
Спроектована система забезпечує оптимальний режим роботи технологічного процесу. Для побудови системи запропоновані відповідні алгоритм програми.
Отже, результатом даного курсового проекту є розроблена автоматизована система управління тепловим режимом пастеризації молока. Досвід створення АСУТП показав, що при впровадженні у виробництво автоматизованих систем зростає ефективність виробництва, знижується собівартість продукції, підвищується її якість. Тому створення таких систем є дуже важливим і перспективним напрямком розвитку.
Дата добавления: 04.03.2019
|
2873. Курсовий проект - Розробка автоматизованої системи управління тепловим режимом грунту у теплиці | AutoCad
Вступ
1. Опис процесу регулювання температури грунту
2. Структурна схема системи управління
3. Опис первинного давача температури DS18S20
4. Розробка електричної схеми адаптації давача температури до АЦП
5. Алгоритм управління тепловим режимом грунту у теплиці
6. Програма управління тепловим режимом грунту в кодах ASSEMBLER
Висновок
Список використаної літератури
| 2" style="width:328px"> | 29px"> | | 29px"> | | 28px"> | 29px"> | | 28px"> | 29px"> 26 | | 28px"> | 29px">
- редуктором | 28px">
| 29px">
2 |
внутрішнього малоінерційного контура стабілізації температури теплоносія з ПІ- регулятором Р6 і зовнішнього інерційного контура з П-ре- гулятором Р5, який змінює задану установку ПІ-регулятора залежно від температури грунту. Відхилення температур грунту і теплоносія від заданих вимірюються відповідними датчиками, через елемент D15, регулятор Р5 і підсилювач-суматор У8 надходять до регулятора Р6, який за допомогою виконавчого механізму ВМ5 та регулюючого клапана КР2 управляє температурою води в системі грунтового обігріву.
При обмеженій потужності системи обігрівання контур управління температурою грунту має приорітет по відношенню до контура управління температурою повітря. Переключення ПІ-регулятора температури теплоносія на обігрів повітря відбувається лише після того, як грунтовий обігрів вмикається на повну потужність.
При перегріві грунту до максимального значення автоматично вмикається система вентиляції.
У даному курсовому проекті було розроблено автоматизовану систему управління тепловим режимом грунту у теплиці.
Згідно заданого варіанту завдання було описано процесс регулювання температури грунту, а також вибрано спосіб регулювання, а саме, дросселем у лінії подачі теплоносія з двигуном-редуктором.
Також під час виконання курсового проекту склали структурну схему системи управління температурою грунту, вибрали тип первинного давача температури, розробили електричну схему адаптації давача температури до мікроконтролера, розробили алгоритм управління тепловим режимом грунту, а також розробили програму управління в кодах ASSEMBLER.
Дата добавления: 05.03.2019
|
2874. Курсовий проект - Розробка автоматизованої системи управління охоронною сигналізацією житлового будинку | Компас
Завдання
Вступ
1.1 Опис процесу управління охоронною сигналізацією
1.2. Розробка структурної схеми системи управління
1.3. Електрична схема адаптації давача до мікро-ЕОМ
1.4. Алгоритм управління мікроконтролерного блоку датчика розбиття скла.
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Завдання
Необхідно розробити атоматизовану систему управління охоронною сигналізацією об’єкта:
Тип об’єкта - Житловий будинок
Тип первинного давача - Оптичний
Тип сигналізатора - Акустичний і оптичний
Висновок
Очевидно, що з безлічі сучасних охоронних систем неможливо виділити одну, яка була б універсальною і якнайкращою зі всіх точок зору.
Технічні засоби охоронної сигналізації периметра повинні вибиратися в залежності від виду передбачуваної загрози об'єкту, рельєфу місцевості, протяжності і технічної укріпленості периметра, типу огородження, наявності доріг вздовж периметра, зони відторгнення, її ширини.
Охоронна сигналізація периметра об'єкту проектується, як правило, однорубіжна. Для посилення охорони, визначення напрямку руху порушника, блокування вразливих місць слід застосовувати багаторубіжну охорону.
Технічними засобами охоронної сигналізації повинні обладнуватися приміщення з їх постійним або тимчасовим зберіганням матеріальних цінностей, а також усі вразливі місця будівлі (вікна, двері, люки, вентиляційні шахти, короби тощо), через які можливо несанкціоноване проникнення в приміщення.
Дата добавления: 05.03.2019
|
2875. Курсовий проект - Залізобетонні та монолітні конструкції багатоповерхової будівлі | AutoCad
Також запроектувати:
а) простінок 1-го поверху, на який опирається головна балка; перевірити на місцевий стиск під опорою головної балки;
б) стіну підвалу;
в) цегляний стовп з поперечним армуванням під навантаження на колону передостаннього поверху.
1 Клас відповідальності будівлі та категорії відповідності конструкцій СС1 А
2 Довжина приміщення в осях L, м 24,4
3 Ширина приміщення в осях B, м 18,4
4 Кількість поверхів n_п 4
5 Висота поверху H_п, м 4,6
6 Змінне навантаження ν_n (при γ_f=1), кН/м2 6,7
7 Підлога асфальтова
8 Матеріал стін цегла
9 Район будівництва м. Київ
10 Розрахунковий опір ґрунту R_0, кПа 150
11 Кількість другорядних балок у прольоті головної балки 2
12 Клас бетону монолітної плити, колони першого поверху, головної та другорядної балок С 25/30
13 Клас бетону фундаменту C20/25
14 Клас робочої арматури монолітної плити А400С
15 Клас робочої арматури другорядної балки А500С
16 Клас робочої арматури головної балки А400С
17 Клас робочої арматури колони першого поверху А400С
18 Клас робочої арматури фундаменту А500С
ЗМІСТ:
Вихідні дані для проектування 2
1. Конструктивна схема будівлі і компоновка перекриттів 3
2. Визначення навантажень 5
3. Проектування елементів перекриття 6
3.1. Розрахунок плити монолітного ребристого перекриття 6
3.2. Розрахунок другорядної балки 10
3.3. Розрахунок головної балки 16
4. Розрахунок колони першого поверху 25
5. Розрахунок фундаменту 28
6. Проектування кам’яних конструкцій 30
6.1. Простінок першого поверху, на який опирається головна балка 30
6.2. Стіна підвалу 33
6.3. Цегляний стовп з поперечним армуванням під навантаження на колону передостаннього поверху
Література 38
Дата добавления: 10.03.2019
|
2876. Дипломний проект - Шаровая однокамерная мельница с модернизацией рабочей камеры | Компас
Основною метою є вдосконалення кульового млина за рахунок модернізації робочої камери в яку встановлено трубу рецикла, яка дозволяє виконувати внутрішьномельну класифікацію подрібнюваного матеріалу, виводити частинки, задовольняючи вимоги готового продукту і повертати великі частини подрібнюваного матеріалу на домол. Це дозволяє зменшити час перебування готового продукту в млині, зменшити агрегацію частин, що підвищує ефективність процесу помелу.
Зміст:
РЕФЕРАТ 2
ABSTRACT 4
ВСТУП 5
1 ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ ВИРОБНИЦТВА КОЛЧЕДАНУ 7
2 ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЛИНА КУЛЬОВОГО 9
3 ОПИС КОНСТРУКЦІЇ 10
4 ОХОРОНА ПРАЦІ 14
4.1 Виробничий шум та вібрація 14
4.2 Повітря робочої зони 15
4.3 Небезпека враження електричним струмом 16
4.4 Пожежна безпека 17
5 ПАТЕНТНО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД 19
6 ОЧІКУВАНІ МЕХАНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ВИСНОВКИ 28
7 ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ РОЗРАХУНКИ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ І ХАРАКТЕРИСТИК КУЛЬОВОГО МЛИНА 29
7.1 Розрахунок основних параметрів 29
7.2 Вибір електродвигуна для приводу млина 31
7.3 Розрахунок навантажень, відцентрової сили, реакцій в опорах 31
7.4 Розрахунок на міцність вала-шестерні з використанням засобів САПР 34
8 ТЕХНОЛОГІЯ МАШИНОБУДУВАННЯ 39
8.1 Опис і призначення деталі 39
8.2 Вибір пристосування для обробки деталі 41
8.3 Розрахунок сил закріплення у пристосуванні 42
ВИСНОВКИ 46
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ 47
ДОДАТОК А 49
ВИСНОВКИ:
1. Розглянуто технологічну схему виготовлення сірчаної кислоти.
2. Кульовий млин є невід’ємною частиною у виготовленні сірчаної кислоти.
3. Розглянуто конструкцію та принцип роботи кульового однокамерного млина.
4. Було визначено переваги та недоліки млина кульового однокамерного.
5. В ході патентно-літературного пошуку було розглянуто 4 статті та 10 патентів.
6. За основу подальшої модернізації розглянуто технічне рішення, що дозволяє збільшити продуктивність кульового млина та зменшити питому витрату енергії.
7. Виконано, параметричні, кінематичні та розрахунки на міцність з використанням засобів САПР.
8. Було розроблено технологічний процес виготовлення деталі "Вал шестерня", призначено послідовність виконання технологічних операцій виготовлення деталі, обрано пристосування для операцій що виконуються під час фрезерної обробки.
Дата добавления: 10.03.2019
|
2877. Курсовий проект - Технологія влашиування котлованів та фундаментів | AutoCad
Зміст:
1. Вихідні дані для проектування
2. Проектування технології влаштування котловану
2.1. Визначення геометричних розмірів котловану
2.2. Визначення об’ємів земляних мас
2.3. Вибір екскаватора та схеми його роботи
2.4. Комплектація засобами транспортування ґрунту
2.5. Визначення трудомісткості і вибір ефективного варіанту робіт
3. Проектування технології бетонних робіт
3.1. Визначення обсягів бетонних робіт
3.2. Вибір комплектів опалубки
3.3. Вибір засобів механізації для виконання бетонних робіт
3.4. Проектування потокової організації бетонування фундаментів. Визначення трудомісткості робіт
3.5. Розробка технологічних схем влаштування конструкцій фундаментів
4. Графік потокового виконання робіт влаштування котловану та фундаментів
5. Потреба в машинах, устаткуванні, інструменті, інвентарі і пристроях
6. Вказівки по контролю якості виконання робіт
7. Заходи з охорони праці та вимоги безпеки
8. Техніко-економічні показники проекту
Список використаної літератури
Дата добавления: 10.03.2019
|
2878. КМ Здание склада г. Харьков | AutoCad
Сопряжение колонн с фундаментами - жесткое в двух направлениях.
Общие данные
Техническая спецификация стали
Схема расположения конструкций опор Схема расположения конструкций перекрытия
Схема расположения конструкций покрытия
Разрезы 1-1...7-7
Узлы 1,2
Узел 3
Узел 4, 5, 6
Узлы 7, 8
Дата добавления: 11.03.2019
|
2879. Курсовий проект - Розрахунок параметрів регуляторів системи керування електроприводом | AutoCad
1. Вступ 4
2. Опис роботи функціональної схеми керування електроприводом 6
3. Схема розрахункова системи регулювання 9
4. Розрахунок параметрів регуляторів системи регулювання 11
5. Висновки 22
6. Список використаної літератури 23
Висновки:
На базі уніфікованої схеми підпорядкованого керування електро-приводом БТУ3601 розраховані параметри регуляторів системи ке-рування. Величина цих параметрів визначається постійними часу двигуна, тиристорного перетворювача, які в свою чергу обумовлені величинами індуктивностей в обмотках збудження, активними опорами у ДПС, та параметрами підпорядкованого контуру.
Для покращення динамічних властивостей розрахована та реалізо-вана модульна оптимізація контурів швидкості та струму. Отримана система у динамічному режимі забезпечує низький рівень перерегулювання, малий час перехідного процесу, задовільну швидкодію.
В усталеному режимі система має статизм: у контурі швидкості наявна статична похибка за збурюючою дією, тому жорсткість механічної характеристики не достатня (вона може бути усунена при використанні ПІ- регулятора швидкості). Регулятори зібрані на базі уніфікованих опе-раційних підсилювачів з ввімкненими у ланцюг зворотнього зв’язку пропорційними чи інтегруючими ланками, що полегшує настроювання, швидкість монтажу, простоту реалізації. На основі цих переваг система підпорядкованого регулювання є оптимальною для керуванням електроприводом середньої потужності.
Дата добавления: 12.03.2019
|
2880. Дипломний проект - Дитячі яслі - сад на 7 груп 160 місць в м. Миколаїв | AutoCad
1. Архітектурно-будівельний розділ
1.1 Вихідні дані
1.2 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
1.3 Генплан
1.4 Вертикальна прив'язка будівлі до рельєфу місцевості
1.5 Загальна характеристика будівл
1.6 Конструктивні рішення
1.6.1 Конструктивна характеристика будівлі
1.6.2 Специфікація на заповнення прорізів
1.6.3 Специфікація залізобетонних виробів
1.6.4Експлікація підлог
1.7 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
1.8 Інженерно-технічне обладнання
2. Розрахунково-конструктивний розділ
2.1 Вихідні дані
2.2 Збір навантажень
2.3 Розрахункова схема і розрахунковий переріз
2.4 Статичний розрахунок
2.5 Розрахунок міцності нормального перерізу
2.6 Розрахунок міцності похилого перерізу
2.7 Розрахунок монтажної петлі
3. Організаційно-технологічний розділ
3.1 Технологічна карта на влаштування покрівлі
3.1.1 Визначення обсягів робіт по технологічній карті
3.1.2 Технологія та організація будівельного процесу
3.1.2.1Вибір способів виконання робіт, ведучого механізму
3.1.2.2Визначення витрат праці та заробітної платні
3.1.2.3Визначення потреб з основних матеріалів і конструкцій
3.1.2.4Визначення складу бригади
3.1.2.5Склад і послідовність виконання робіт
3.1.3 Схема операційного контролю
3.1.4 Визначення техніко-економічних показників технологічної карти
3.2 Календарний план
3.2.1 Обґрунтування терміну будівництва
3.2.2 Визначення обсягів робіт по об’єкту
3.2.3 Вибір методів виконання робіт та засобів механізації (вибір крану)
3.2.4 Визначення трудових витрат і потреб в матеріалах
3.2.5 Взаємопов'язання спеціальних і будівельно-монтажних робіт
3.2.6 Визначення техніко-економічних показників календарного плану
3.3 Будгенплан
3.3.1 Вихідні дані та обґрунтування прийняття рішень
3.3.2 Розрахунок адміністративно-побутових приміщень
3.3.3 Визначення потреби у складських приміщеннях
3.3.4 Охорона довкілля
4. Безпека праці
4.1 Заходи з безпеки праці по виконанню будівельно-монтажних робіт
4.2 Урахування вимог праці при проектуванні календарного плану
4. Вирішення питань безпеки праці при проектуванні будгенплану
4.3.1 Визначення небезпечних зон
4.3.2 Організація будівельного майданчика
4.3.3 Протипожежні заходи
5. Економічний розділ
5.1 Складання кошторисної документації
5.1.1 Локальний кошторис №1
5.1.1.1Розрахунок № 1 загально-виробничих витрат
5.1.2 Локальний кошторис №2
5.1.3 Локальний кошторис №3
5.1.4 Об'єктний кошторис
5.2 Зведений кошторисний розрахунок
5.3 Техніко-економічні показники
5.3.1 Техніко-економічні показники проекту
5.3.2 Розрахунок техніко-економічних показників проекту
Використані джерела
Будівля має 2 поверхи. Висота поверху 3,3 м. Висота будівлі 7,5 м. На першому поверсі розташовані приміщення для ясельних груп, на другому для дошкільних груп.
Будівля проектується у мікрорайоні міста Миколаєва. Генплан має прямокутну форму у плані з розмірами 82 та 103 м . На генплані крім проектуємої будівлі розташовані існуючі дороги загального користування, тіньові навіси, ігрові майданчики та спортивні площадки.
Горизонтальна прив’язка виконується до цих доріг, відстань дорівнює 23,7 та 24 метра.
Рельєф місцевості спокійний, горизонталі проходять через 0,5м. Для зв’язку з дорогами запроектовані під’їзди до входів у будівлю та автомобільна стоянка. На генплані виконаний благоустрій та озеленення.
Під колони каркасу влаштовуються фундаменти стаканого типу. Низ фундамента на відмітці -1,4 м, а бетонної підготовки – 1,7м. Елементи каркасу: колони, ригеля. У якості зовнішніх стін використані стінові панелі товщиною 300 мм, з утеплювачем із пінополістирольних плит товщиною 40 мм згідно теплотехнічного розрахунку. Перегородки запроектовані з пазогребневих плит товщиною 80мм. Сходи залізобетонні з площадками. Перекриття та покриття виконано з збірних залізобетонних плит з круглими порожнинами. Дах плоский. Покрівля складається з ТПО мембрани та теплоізоляційних плит. Основою є цементно-піщана стяжка М150.
Водозгін внутрішній, організований. Усі вікна металопластикові. Двері внутрішні та зовнішні дерев’яні. Підлоги прийняті керамічні та лінолеумі.
Дата добавления: 14.03.2019
|
© Rundex 1.2 |
